Вівторок, 26.09.2017, 12:20

Відділення Національної служби посередництва і примирення в Запорізькій області

69107 м.Запоріжжя, пр.Леніна, 164, каб. 750, 771  тел./факс.(061) 239-01-72 , тел. 239-03-05   E-mail: zp-nspp@ukr.net                            

Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Cтатті працівників відділення [311]
НПА НСПП [6]
Методичні матеріали [3]
Інформаційний бюлетень [32]





Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Статті » Cтатті працівників відділення

Захист уповноважених представників

Захист уповноважених представників

 

Висновок про те, що основне навантаження в справах вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин лягає на плечі тих, хто має статус уповноважених представників найманих працівників, підтвердять всі, хто має справу із досудовою процедурою врегулювання трудових спорів.

Статус такого органу визначений і закріплений ст.3 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Як показала практика вирішення зазначеної категорії спорів у 2016 році в нашій країні близько 75 % рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) коли роботодавцем порушується вимога трудового законодавства, або колективних договорів, приймається уповноваженим представницьким органом.

Такі факти виникають у випадках коли профспілка не має достатньої підтримки у працівників підприємств, установ та організацій, або не бажають погіршувати стосунки з їх керівниками. Незважаючи на права і повноваження, передбачені законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Звернемо увагу читачів на безліч проблем, що виникають у осіб, які користуються повагою і довірою у трудовому колективі, тобто є неформальним лідером, та яких працівники уповноважують представляти свої інтереси.

Тільки працівники НСПП знають, що фактично термін повноважень цих осіб розпочинається задовго до моменту їх офіційного визнання уповноваженими в підписному листі або протоколі загальних зборів трудового колективу, тим більше, задовго до моменту виникнення спору. Саме вони як правило, є ініціаторами застосування колективної форми розв’язання проблем у трудових відносинах.

Ще до отримання статусу членів уповноваженого представницького органу вони мимоволі займаються роз’яснювальною роботою і намагаються знайти джерела інформації стосовно того, як правильно, не порушуючи законодавство, примусити роботодавця укласти колективний договір, виконувати умови вже укладеного колдоговору або вимоги законодавства про працю. Погодьтеся, така робота вимагає від кожного не тільки активної життєвої позиції, відповідного рівня знань, умінь і навичок роботи із людьми, але й громадської сміливості й рішучості, оскільки вони ризикують залишитися без роботи.

Дійсно, уповноважені представники є найбільш незахищеними суб’єктами у процедурі вирішення колективного трудового спору. В статті 14 Закону передбачені гарантії лише для членів примирних органів. Єдиною можливістю для їх захисту від свавілля роботодавця є визначення в якості членів примирних комісій. Може саме цим пояснюється вибір вирішення колективних трудових спорів на виробничому рівні в Запорізькій області примирною комісією. Тільки отримавши статус членів примирної комісії, на яких розповсюджуються гарантії, передбачені статтею 14 Закону, уповноважені представники працівників можуть відчувати себе майже на рівних із представниками роботодавця.

Саме для захисту своїх уповноважених представників від звільнення, працівники ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект» прийняли рішення про повторний вступ в колективний трудовий спір через рік після прийняття першого рішення по колективному трудовому спору. Офіційна інформація до відділення НСПП в Запорізькій області містила в якості обґрунтування те, що знову виникла заборгованість із заробітної плати, тобто вимога, яка була висунута при виникненні спору, в повному обсязі не виконана. Крім того неправомірно керівником підприємства приймалось рішення про звільнення найманих працівників та їх уповноваженого представницького органу.

Якщо профспілка не користується авторитетом або не хоче «псувати стосунки» з керівником підприємства, наслідки конфліктної ситуації можуть бути не передбачуваними, якщо своєчасно не ввести їх у правове русло. Тобто уповноважені представники працівників виконують ще й стабілізаційну функцію.

Особливо важливо законодавчо визначити права, обов’язки і гарантії уповноважених представників найманих працівників для тих випадків, коли в колективі відсутні неформальні лідери, але є активні, грамотні не байдужі особи, які б могли виконувати ці функції. Для того щоб колектив найманих працівників міг доручити виконання організаційних і представницьких функцій своїм товаришам, необхідно законодавчо забезпечити їх захищеність від переслідувань, гарантії збереження їх заробітку і можливість якісно виконувати доручення.

Так, відповідно до п. 10.5 Положення про уповноважений представницький орган (особу) найманих працівників або профспілки в колективному трудовому спорі (конфлікті), зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності найманих працівників - членів уповноваженого представницького органу (особи) найманих працівників або профспілки в період представництва інтересів найманих працівників або профспілки в колективному трудовому спорі не допускається.

Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого представницького органу (особи) найманих працівників або профспілки не допускається протягом року після закінчення колективного трудового спору (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді та в інших випадках передбачених трудовим законодавством.

Взагалі визначення і правовий статус уповноваженого найманими працівниками на представництво органу в Законі прописані не чітко. Частина 2 статті 3 Закону лише визнає його єдиним уповноваженим представником працівників до моменту припинення спору. В частині 1 статті 4 законодавець допускає, що працівники можуть уповноважити на представництво своїх інтересів не тільки орган але й особу. З урахуванням того, що уповноваженому представницькому органу надається право розглядати відповідь власника на вимоги працівників і приймати дуже важливе рішення про виникнення колективного трудового спору, доцільно було б визначення цього органу його повноваження і гарантії визначити в окремій статті Закону.

Ми завжди підкреслюємо, що після державної реєстрації сторони трудових відносин стають сторонами колективного трудового спору, набувають відповідних прав та обов’язків. Зрозуміло, що для успішного врегулювання спору необхідно, щоб сторони мали рівні права, саме на таких принципах формуються примирні органи. Але це все відбувається після реєстрації колективного трудового спору. На стадії формування намірів і вимог сторони трудових відносин знаходяться далеко не в рівних умовах, наявність неврегульованих розбіжностей є підтвердженням - діалогу між сторонами не має. За таких умов лише законодавчо визначені повноваження представницького органу найманих працівників можуть сприяти цивілізованому розвиткові подій.

У будь якому разі на стадії виникнення ініціативи про розв’язання проблем колективу шляхом трудового спору необхідно забезпечити найманим працівникам рівні із роботодавцем права. Цього можливо досягти як шляхом надання повноважень і гарантій їх представникам, так і визнанням в законному порядку їх права та залучення у якості представників адвокатів, представників обласних рад або комітетів профспілок, депутатів, осіб, яким вони довіряють. На сьогодні в Законі відсутня заборона на уповноваження у якості представників працівників осіб, що не знаходяться в правових відносинах із роботодавцем. Проте норми Закону не містять положень про таку можливість. А на практиці роботодавець не йде на контакт із представниками працівників, якщо вони не знаходяться з ним у трудових правовідносинах, не визнає їх повноважень, не допускає на територію підприємства і не надає можливості для організації процесів формування і затвердження вимог.

Тому з метою забезпечення рівності сторін трудових відносин на стадії формування і висунення вимог було б доцільно окремою нормою передбачити в Законі право найманих працівників обирати для представництва своїх інтересів у стосунках із роботодавцем осіб, що не працюють на підприємстві, наділивши їх правами, обов’язками і гарантіями, необхідними для здійснення представницьких повноважень.

 

 

Начальник відділення Національної служби посередництва і примирення в Запорізькій області С.І.Четвертак

Категорія: Cтатті працівників відділення | Додав: nspp-zp (18.04.2017)
Переглядів: 21 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук

ПОСИЛАННЯ


Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz